06.06.2025
Суд зобов’язав Одеську міськраду укласти охоронний договір на козацьке кладовище
Суворовська окружна прокуратура міста Одеси захистила в суді інтереси держави у сфері охорони культурної спадщини. Позов стосувався укладення охоронного договору на об’єкт культурної спадщини місцевого значення.
Йдеться про Куяльницький (Сотниківської Січі) цвинтар на Хаджибейській дорозі в Одесі, повідомила Одеська обласна прокуратура.
Як пояснили в прокуратурі, попри включення кладовища до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, Одеська міська рада не забезпечила укладення відповідного договору, чим порушила вимоги чинного законодавства щодо збереження та утримання об’єкта.
Одеський окружний адміністративний суд повністю задовольнив позов прокуратури та зобов’язав Одеську міську раду укласти відповідний охоронний договір.
Куяльницьке (Сотниківської Січі) кладовище є одним із найдавніших місць поховань на території Одеси. Найдавніша збережена тут могила датується 1791 роком. А назву кладовища пов’язують із прізвищем одного з перших похованих тут козаків – Сотниченка.
Історики відносять виникнення цього цвинтаря приблизно до 1775 року і пов’язують із періодом після зруйнування Запорозької Січі: чимало запорожців вирушили до Причорномор’я, на тодішні турецькі землі. Частина з них оселилася за Дунаєм, утворивши Задунайську Січ, інші – в долинах річок Великий та Малий Куяльник, поблизу фортеці Хаджибей, попередниці Одеси, на схилах Шкодової гори (так з’явилися Куяльник, Нерубайське, Усатове)…
За інформацією Південного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті, у метричних книгах місцевих церков містяться відомості про 531 поховання на цьому цвинтарі. Переважна більшість прізвищ (дві третини) – українські. Серед них трапляються імена однофамільців або прямих нащадків запорозьких полкових старшин, прізвища гетьманів (Дорошенко, Чорний) і генеральських осавулів (Лисенко), а також такі, що походять від назв запорозьких куренів.
До наших днів тут збереглися кілька десятків кам’яних хрестів, витесаних із місцевого вапняку, на деяких ще можна розібрати надгробні написи. Дослідники зазначають, що частина цих хрестів є унікальними за формою – на інших старовинних козацьких кладовищах таких немає.
Закинутий цвинтар, виявлений одеськими науковцями у хащах біля нафтопереробного заводу, десятиліттями залишався без нагляду. Лад тут , небайдужі до історії рідного краю, збираючись на – прибирали, чистили територію від сміття й бур’яну.
У травні 2021 року найстаріший козацький цвинтар Одеси : Міністерство культури внесло його до Державного реєстру як пам’ятку історії місцевого значення.
Фото Одеської обласної прокуратури.
